вівторок, 14 червня 2011 р.

Gorgany Race 2011

Цього року я біг в команді під іншою назвою та з іншими людьми-зі своїми друзями: Павлом Дідулою, Юрою Назаром та Семеном Бойком.
Сівши в автобус, я побачив багато знайомих людей, серед яких був і Андрій Плохенко. Я був дуже здивований, побачишви його. Також брали участь у змаганнях такі орієнтувальники, як Чепіль Роман, Грицай Нестор, рогейністи брати Стефанюки.
Кілька днів перед змаганнями я був змушений взяти кілька уроків по орієнтуванню в горах, в Ільківа Володимира, оскільки я думав що це дуже відрізняється від звичного нам спортивного орієнтування. Але як виявилося, орієнтування було набагато простішим, ніж я собі уявляв.
Старт!!!
Відразу зі старту, як і тамтого року, потрібно було долати річку вбрід. Я з хлопцями вирішили брати спочатку 16КП. Ми пішли по стежині вгору, яка повинна була нас привести до стежки, яка йде перпендикулярно нашій, від якої вже потрібно було підкорювати вершину влоб. Але наша стежина почала змінювати напрямок і йшла через струмок. Я, не роздумаючи довго, беру напрямок на вершину і ми пішли влоб.
Взявши 16КП,
 ми починаємо спускатися в сторону 1 КП. Зустрів Андрія Плохенка, який також брав спочатку 16КП. Спускаючись по річці я трішки травмував ногу, але на щастя це не завадило пересуватися далі.













На 1 КП ми зустрічаємо багато команд, одні з яких була команда "Житомир".Зробивши кілька знімків на пункті
ми відразу, вслід за іншими командами, почали спускатися річкою. Згадавши уроки Ільківа Володимира, я вирішую не йти по самому струмку, а піднятися і йти виступом, оскільки струмки, як правило, дуже засмічені- завалені деревами. Але через кілька сотень метрів йти по виступу було не можливо, густі ялинки не давали нам проходу, і ми були змушені спуститися назад до струмка.Перейшовши ріку Ілемку Петку, ми повинні були біля сарая знайти стежину, яка нас би привела на вершину г.Стовб, де знаходився наш 2КП. Ми саме так і зробили, але кілька команд, які йшли відразу перед нами та за нами, збило з пантелику широка грунтова дорога (яка не нанесена на карті), і вони пропустили поворот біля сарая.
На 3 КП я вирішив підніматися по стежині, яка йде майже до самої вершини г. Сигліс. Щоб дійти до дороги, потрібно було пройти через 2 лощини зі струмком. Пройшовши 2 лощини, спускаючись в 3-тю, я був впевнений що саме в ній є ця дорога, але зпустившись до струмка, ніякої стежини не було. Тут хлопці вирішили присісти і перекусити, а я за той час спустився на 200м по струмку, і зрозумів, що це є лише 2-га лощина. Вернувшись назад, з`ївши "Nuts", ми пішли до 3-ї лощини, де вже була стежина. Піднімаючись по ній одному з нас стало дуже важко, і пересувалися ми в дуже низькому темпі. Ця стежина повинна була нас привести до вершини, але на середині дороги вона зникла. Був туман, який дозволяв бачити лише до 50м навколо, тому ми не бачили де є вершина. Ми почали підніматися вгору по камнях, моху. Піднявшись на гору, ми знову зустічаємо команду "Житомир", та разом з ними берем 3КП.
Вирушивши на 4КП ми зустріли знайомих пластунів, які їхали "Вело". Вони нам сказали, що спустившись трішки вниз, ми потрапим на хорошу дорогу. Оскільки нам потрібно було спуститися по хребту до сідловини, а хребет був трішки зарослим, я вирішив спуститися на дорогу. Спускаючись, ми дійшли до зарослої стежини, пішовши по ній, ми почули шум струмка, і я зрозумів, що ми попали). Довго не вагаючись я беру напрямок і піднімаючись назад вгору, потрапляємо на галявину. Я подумав, що ми на цій галявині, яка намальована на карті, але був дуже густий туман і нічого не можна було розгледіти, тому ми перейшовши хребет, відразу почали спускатися кудись вниз). Почувши, що неподалік тече струмок, я зрозумів що ми йдемо правильно. Так ми потрапили на 4 Тех КП,
 на якому потрібно було піднятися по шнуру на кам`яну скелю висотою 50м, та спуститися з неї.
 Зробивши вправу, ми вирішуємо зійти з дистанції, оскільки частина людей вже "нестягувала").
Вертаючись назад, зайшли в вагончик, у якому була буржуйка.
 Ми розпалили її,
 посушилися, пообідали, випили по 20гр. глюкози і через 3год вирушили додому, в намет.
Але дорога додому була далекою, і то дуже-30км по грунтовій та асфальтовій дорогах. Ми вийшли з вагончика в 21:00год, і вже в 05:00год. були в палатці).
Переможцями в класі "Трек" стали вже трикратні чемпіони Gorgany Race Джміль Дмитро та Кудрявцев Володимир (команда "Ушльопки"). Срібним призером стала команда "suvorovets.ks.ua" в складі Плохенка Андірія та Шешукова Олександра. А третє місце дісталося команді "Житомир" в складі Олівсон Олександр та Коновал Віктор.
Переможці в класі "Вело" команда "Ракета" (Спасовський Ігор та Оришко Олександр). Срібними призерами стали тамтогорічні чемпіонти- "Горганські привиди" (Чепіль Роман, Обаранець Назарій). Третє місце посіла команда "Ліва педаль звитяги" (Грицай Нестор та Гузінський Василь).
Результати на офіційному сайті Gorgany Race 
Короткий репортаж
Карта змагань

Немає коментарів:

Дописати коментар